Українська музика та її спроможність впливати на емоційний стан слухача та єднання суспільства
Завантажити повний звіт ↓Мова спілкування та прослуховування музики
Українці слухають переважно україномовну та англомовну музику
Мова, якою зазвичай …
Попри зростання українського контенту, частка іноземної музики у плейлистах українців досі залишається великою – 79% українців слухають музику англійською мовою, 12% російською (переважно це неперекладені хіти українських виконавців) та 16% іншими мовами (німецька, фінська, іспанська, японська, французька тощо). Прийнятність поєднання двох цих мов вказує на те, що споживачі можуть позитивно сприймати і переклад україномовних треків на англійську мову для посилення популярності українського контенту на закордонних ринках. Крім того, це посилюватиме відчуття гордості за «своє»:
«Не вистачає хітів. Молодих хітів. Можливо навіть англійською мовою. Хочу знімати відео для свого ютуб і ставити нашу музику. Нажаль за кордоном немає настільки великих прослуховувань нашої музики. Особливо. Якщо знімаєш на європейський та американський ринок під нашу музику. Охоплення відразу 👇🏻.»
« Наша музика нічим не гірша будь-якої закордонної, а часто, навіть, унікальна, якщо використовує фолк-елементи у поєднанні із сучасними жанрами. Нам потрібно її більше, а також експортувати більше на захід.»
Емоційна прив’язаність до минулого – головна причина прослуховування російськомовної музики
12% слухають російськомовну музику і з них більшість (78%) слухають її через особисті спогади, ностальгування. Водночас вагома частка опитаних спонтанно вказує що цей вибір не є вибором на користь російських виконавців, і вони слухають старі російськомовні треки українських виконавців.
Віковий розподіл слухачів російськомовної музики
Музика для слухача – це джерело енергії та інструмент регулювання власних емоцій
Музика для слухача – це джерело енергії та інструмент регулювання власних емоцій Найбільш поширений мотив слухання – пошук енергії та підсилення мотивації (76%). Це вказує на те, що музика для аудиторії виконує роль «емоційного драйву», допомагаючи долати втому та підтримувати продуктивність. Майже стільки ж слухачів (73%) обирають музику для створення веселого настрою, а 72% – щоб розслабитися та зняти стрес, який наразі дуже сильно відчуває українське суспільство. Це вказує на здатність музики змінювати емоції – пригнічувати негативні та посилювати позитивні.
YouTube – головна платформа для пошуку та прослуховування музики
Більшість слухачів музики платять за її прослуховування
Середні витрати на музику за словами споживачів складають 352 гривні. В середньому один слухач музики вказує 2 канали передплати (частково це одночасний вибір YouTube та YouTube music, але це не всі кейси). Саме тому декларативні показники витрат суттєво перевищують реальну вартість підписки майже вдвічі.
Звідки ви дізнаєтесь про музичні новинки?
YouTube та Instagram – головні канали пошуку музичних новинок Серед молоді важливу роль також відіграють: TikTok (особливо для жіночої ЦА) і плейлисти Spotify, Apple Music (більше для чоловіків).
Третина слухачів музики час від часу відвідують музичні концерти
Загалом третина опитаних відвідує концерти час від часу. Найактивніше це роблять жителі столиці та Південного регіону. Найчастіше витрати на такі розваги складають 1000-2000 грн/міс на одну особу, але це перевищує прийнятні витрати, які складають 400-1000 грн.
Відвідування музичних заходів стимулює відчуття єдності та бажання відгукнутись на заклики допомоги
відчувають особливу атмосферу українських музичних подій
відчувають залученість, підспівують або підтанцьовують
донати, аукціони, волонтерство
Прослуховування української музики
Українці відкриті до споживання та мають значний запит на контент українського виробництва
Українці відкриті до споживання та мають значний запит на контент українського виробництва За результатами опитування, 80% респондентів зацікавлені у споживанні українського контенту – від відео блогерів та YouTube-каналів до фільмів і музичних треків. Найбільший інтерес демонструє молодь, що свідчить не лише про актуальність, а й про формування українського продукту як трендового та модного явища. Станом на липень 2025 року україномовна музика звучить вже у плейлистах 93% українських слухачів.
Майже вдвічі зросло споживання україномовної музики з початку повномасштабного вторгнення. Частка української музики в плейлисті:
Повномасштабне вторгнення спричинило суттєвий зсув споживчих уподобань на користь локального музичного продукту. Частка україномовної музики до 24.02. 2022 становила 33% від усього від усього обсягу споживання музики, сьогодні – 57%. Найбільший приріст української музики спостерігається серед жінок та молоді (16-25 років), що ще раз свідчить про становлення української музики як трендового контенту. Географічно найбільший зсув відбувся у прифронтових регіонах, особливо на Сході України, що є дуже промовистим соціокультурним сигналом переосмислення культурної ідентичності та посилення потреби відчуття єднання з країною. Зростання частки української музики на Сході – це індикатор культурного розвороту, який відображає глибокі зміни у свідомості місцевого населення. Наразі найменше споживання української музики спостерігається в столиці. Розвиток українського ринку музики досить відчутий і помітний навіть слухачам
«Вона розвивається активними кроками, прямо несеться, багато цікавих експериментів, багато нових, молодих, захоплюючих виконавців. Це прекрасно. Нехай так буде і надалі. Головне не повертатись назад, до якихось стандартів. І найголовніше, ніякої російської мови.»
35% споживачів музики не завжди мають змогу знайти україномовну музику
Україномовна музика потребує посиленого просування на Youtube Music, Spotify та TikTok – це популярні канали прослуховування музики, споживачі яких найчастіше стикаються з проблемою пошуку.
«Не вистачає якісних укр музичних медіа (або я в дуже нішовій категорії, кому це треба 🙂 ), в підбірках спотіфай часто російські артисти, не просто знаходити нові імена, що я часто роблю через підбірки стрімвнгів.»
Попри розвиток індустрії жанровий дефіцит існує. Особливо слухачам бракує музики, яка б компенсувала пасивно-негативні емоції, надавши енергії
Для подальшого залучення людей до прослуховування української музики потрібно поєднувати стиль та звучання, що відповідають сучасним уподобанням слухачів, із сильною особистістю артиста, яка транслює цінності та викликає повагу поза сценою.
Головними факторами вибору музики, у тому числі надання переваги іноземній музиці є стиль треку та його релевантність вподобанням слухача;
«Збільшувати кількість жанрів. Треба і крінжову музику, трендову, модну, сумну. Для того щоб перекрити всю музику сусідів. Більший акцент на молодь»
Стиль артиста та повага до нього, як до особистості: важливо не лише те, який продукт артист пропонує своєму слухачу, а і те, що він транслює поза музичною індустрією, якими є його життєві цінності, дії тощо.
«Українська музична культура котиться на дно через велику низку артистів, що пишуть низькосортний фаст-фуд лише для чартів і тд.»
28%, які надають перевагу іншомовній музиці також вказують на те, що їм байдуже якому мовою звучить музика. Така позиція більш властива старшій аудиторії слухачів і серед респондентів віком 46-60 років її підтримують 41%, в той час як серед молоді (16-25%) – лише 10%.
Найулюбленішими українськими виконавцями 2025 року названі гурт «Океан Ельзи», Надя Дорофеєва, Артем Пивоваров, Бумбокс та Скрябін
Прихильність до виконавців в розрізі віку слухача
16-25
- Dorofeeva31%
- Бумбокс21%
- МУР17%
- Океан Ельзи16%
- Schmalgauzen15%
26-35
- Dorofeeva20%
- Бумбокс17%
- Океан Ельзи14%
- Паліндром12%
- Курган і Агрегат12%
36-45
- Океан Ельзи19%
- Бумбокс16%
- Артем Пивоваров14%
- Скрябін14%
- Dorofeeva13%
46-60
- Океан Ельзи24%
- Артем Пивоваров19%
- Dorofeeva16%
- Скрябін10%
- Без Обмежень9%
Активна громадянська позиція, щирість, позитив та інтелект – головні особистісні риси для артистів
Для споживачів музики важливою є підтримка українських інтересів артистами: уникнення співпраці з країною-агресором, публічна підтримка української культури, а також активна громадянська позиція. З особистісних рис найбільше цінуються щирість, відкритість, почуття гумору та інтелект.
«Дуже люблю українських виконавців з проукраїнською позицією, які допомагають армії, тому закликаю їх підтримувати, допомагати їм закривати збори та відвідувати їх концерти якщо такі бувають»
Вплив української музики на мову, єдність нації та емоції
Україномовна музика виступає не лише культурним продуктом, а й посилює відчуття єднання нації
Існує чітка позитивна кореляція: із зростанням частки україномовної музики у плейлисті слухача підвищується і його оцінка суспільної єдності досягаючи 5,39 серед тих, у кого україномовні треки переважають. Крім того, абсолютна більшість опитаних (86%) погоджуються з твердженням «Я вважаю, що підтримка української музики впливає на відчуття національної єдності». Це підтверджує, що музика сприймається не лише як розвага, а й як інструмент культурної консолідації та єднання нації.
«Українська музика справді робить величезний вклад у наше суспільство. Музика єднає нас протягом багатьох століть. Пісня була, є і буде поміж нас🫶🏻»
«Музика та фільми – це єдине що можуть споживати люди з окупованих територій через інтернет. Завдяки музиці, моя віра та надія на звільнення не згасає. Я відчуваю, що я є частиною мого народу. Я мрію після деокупації побувати на багатьох заходах, концертах, виставах і побачити все вживу на власні очі»
Українська музика посилює відчуття гордості за країну
Середня оцінка:
«Особисто для мене українська музика була і є значущим поштовхом до єдності і стійкості українського суспільства»
Українська музика сприяє збереженню історії та культури
Більшість опитаних погоджуються, що українська музика допомагає зберегти історію та національний дослід і чим інтенсивніше прослуховування україномовної музики, тим більшу впевненість у цьому транслюють і слухачі
«Багато українських артистів надихають та змушують цікавитись нашою історією та культурою»
«Українська музика має величезний потенціал і низку доробків, які варті уваги та популяризації. Я захоплююся тими виконавцями, які несуть історичний й культурний контекст у своїй творчості, підкреслюючи тяглість історії»
Мова, якою звучить музика не є визначальним чинником емоційного впливу на слухача. Будь яка музика впливає на емоції
50% респондентів заявили, що україномовна музика позитивно впливає на їхнє емоційне самопочуття. Водночас це радше декларативне твердження, зумовлене загальносуспільним дискурсом про значення української музики та прагненням підкреслити її позиції. Проте статистично значущого зв’язку між рівнем задоволеності життям, емоційним станом та інтенсивністю прослуховування україномовної музики не виявлено.
Українська музика допомагає у переході на українську мову, створюючи мовний контекст 80% опитаних, які не спілкуються українською з дитинства, декларують, що музика допомагає їм в цьому мовному переході.
«Перейшов завдяки гурту Хейтспіч»
«Українська музика допомагає звикати думати українською»
«У не дуже сприятливому мовному середовищі це допомагає мені підтримувати рівень української…»
«Українська музика нормалізувала українську мову як придатну для творчості і спілкування у русифікованому регіоні»
Українська музика створює мовне середовище – слухачі звикають до звучання української мови, її інтонацій, ритму, стилю. Це допомагає легше переходити на українську в повсякденному спілкуванні, бо мова стає більш природною й звичною. Але – ефект є радше контекстуальним, ніж навчальним. Тобто музика не настільки сильно впливає на розширення словникового запасу чи засвоєння нових слів, адже тексти пісень обмежені й не охоплюють повсякденного різноманіття мови.
Українська музика впливає на формування мовного середовища та підтримку переходу на українську мову, але не є дієвим інструментом для глибинного збагачення словникового запасу. Вона радше мотивує та створює сприятливий фон, ніж навчає мові у прямому сенсі.
Лише 34% респондентів декларують, що україномовна музика допомагає збагатити мову у повсякденному житті; це переважно люди, які говорять українською з народження або більше 10 років.
Зникнення української музики погіршило б задоволеність життям для 89% слухачів
Більше половини слухачів музики стверджують, що їхнє задоволення життя погіршилося б зі зникненням української музики з їхнього життя. І чим більше україномовної музики в прослуховуванні, тим більш цінною вона є для слухача.
«…Не уявляю свого життя без прослуховування українських пісень, без перегляду українських кліпів. Вважаю, що українська музика різностороння і багатогранна, і про неї мають говорити і визнавати у кожному куточку світу»
Поширення україномовної музики відбувається переважно в колі близьких
У колі родини або близьких
З друзями особисто або у чатах
У соціальних мережах (сторіс, допис, рілз, відео)
Через публічні плейлисти на різних платформах
Поширення української музики найчастіше відбувається у сім’ї, що особливо притаманно старшим слухачам, і колах друзів. Молодь частіше інших вікових груп ділиться музикою у соціальних мережах і через публічні плейлісти.
Основні висновки дослідження
Музика виступає одним із ключових інструментів емоційної компенсації та є важливим інструментом подолання негативних емоцій та джерелом позитиву й енергії.
Частка україномовної музики у прослуховуванні суттєво зросла за роки повномасштабного вторгнення, особливо серед молодих слухачів.
Значення україномовної музики для суспільства: формує відчуття національної єдності; посилює гордість за країну; створює мовне середовище та підтримує перехід на українську мову.
Важливо працювати над жанровим розмаїттям і створенням енергійного сучасного контенту, здатного конкурувати з російськомовними треками.
Паралельно слід забезпечити кращу присутність української музики на глобальних платформах (Spotify, YouTube Music, TikTok), адже технологічна доступність прямо впливає на слухацькі практики.
Старі українські хіти потребують якісного перекладу – саме їх переважно слухають ті, хто слухає російське.
«Для Міністерства культури розвиток музичної індустрії є одним з важливих напрямків. Дякую за дослідження. Для індустрії воно дасть розуміння ринку, його потреб та стратегії, стане джерелом ідей. Ми, представники держави, отриману аналітику перетворимо у ефективні рішення».