Когнітивні зміни й продуктивність в умовах війни та цифровізації, березень 2026
Завантажити повний PDF-звітКомпаніям дедалі важче зростати за рахунок нових людей, і посилюється потреба в підвищенні ефективності тих, хто вже є.
На світовому рівні спостерігається тенденція до зростання тривалості життя та зменшення рівня народжуваності, що призводить до старіння населення.
Для України проблема старіння нації не є новою. Починаючи з 2004 року, дисбаланс між поколіннями став очевидним, а в 2021 ми вже мали критичне співвідношення: 26% населення – це люди віком 64+, тоді як молодь до 14 років становить лише 22%.
Коефіцієнт фертильності найнижчий і складає менше 1 дитини на жінку. Із майже 230 країн в Україні найменша народжуваність і найвища смертність.
74% опитаних українських HR-менеджерів відчувають нестачу кадрів, ще 21% частково стикаються з цією проблемою.
За Даними KSE загальний дефіцит робочої сили (як кваліфікованих та і не кваліфікованих кадрів) посилився вдвічі в порівнянні з липнем 2022 року
Працівники витрачають більше енергії на комунікацію про роботу, ніж на саму роботу. За даними OECD, темпи росту продуктивності впали з 2.5% у 2000-х до 1.1% у 2020-х. Продуктивність праці в Україні історично складала лише 20-25% від середньої по ЄС. Після 2022 року розрив збільшився через енергетичну кризу та стрес.
Самі ж працівники і роботодавці також декларують значне послаблення продуктивності. За оцінками експертів, середня продуктивність праці в Україні приблизно в 3–5 разів нижча, ніж у країнах ЄС, і в 7–10 разів нижча, ніж, наприклад, у Німеччині
Економічне зростання залежить не лише від чисельності працездатного населення, а й від продуктивності. Більш високі показники ВВП на годину чи на працівника свідчать про ефективніше використання робочої сили, а країни з високою продуктивністю мають стійкіше зростання економіки та вищі доходи на душу населення.
Середня тривалість актуальності Hard Skill наразі 2,5-5 років, Soft – 10-15+ років. Головним активом стає не навичка (hard skill), а когнітивна гнучкість та здатність до перенавчання (reskilling).
Особливо важливими стануть критичне мислення, гнучкість, здатність працювати з іншими людьми, а також емоційний інтелект, лідерські якості та здатність адаптуватися до змін.
Водночас, зберігатимуть свою актуальність такі навички, як технічна грамотність і аналітичне мислення.
Компанії опиняються в наступній ситуації: з одної сторони середній вік наших працівників буде підвищуватись, з іншої – є потреба в здатності людей швидко перенавчатись, здобувати нові знання.
Загалом 41% опитаних оцінюють, що нині їм легко здобувати й опановувати технології для роботи. Водночас старшому поколінню це, на їхню думку, дається важче. Найбільш відкриті до цього – старші міленіали.
За даними Мінцифри 93% опитаних компаній вже використовують ШІ. Найактивніше планують впроваджувати ШІ у торгівлі, маркетингу та PR, фінансовому секторі, освіті та сфері послуг. 62% бізнесів фіксують позитивний вплив ШІ на продуктивність та економічні показники, що свідчить про перехід від тестування до реальної бізнес-цінності.
Найчастіше компанії використовують ШІ для аналізу даних і ринку та прогнозування. На другому місці – маркетинг і продажі, у цьому напрямі ШІ використовують близько 64% опитаних компаній. Натомість безпека та кіберзахист залишаються на останніх позиціях (18,4%).
62% бізнесів фіксують позитивний вплив ШІ на продуктивність та економічні показники, що свідчить про перехід від тестування до реальної бізнес-цінності.
Головний мотив впровадження ШІ – автоматизація рутинних завдань та інші операційні задачі, що говорить про те, що ШІ поки частіше оптимізує, ніж трансформує бізнес.
Третина респондентів припускає реакцію захвату на уявну ситуацію з впровадженням автоматизації та інструментів ШІ в робочі моменти. Проте стільки ж відчувають негативні емоції, коли йдеться про запровадження ШІ в робочі процеси.
В Україні ми спостерігаємо феномен “функціонального вигорання”. Люди працюють, але їхня когнітивна пропускна здатність падає. Це прямий удар по продуктивності.
• Поєднання ПТСР, дефіциту сну (через обстріли), невизначеність, погіршення матеріального становища попри зростання заробітних плат (42% українського населення можуть дозволити собі їжу і базові недорогі речі), блекаути та інформаційного перевантаження створює “когнітивний дефіцит” що негативно впливає на працездатність. Погіршується і фізичне здоров’я.
• Наразі 93% міського населення перебувають у стані помірного або високого стресу і робочі перенавантаження є одиними з причин. І найчастіше ми рятуємось шляхом пошуку швидкого дофаміну (контект-соц мережі), соціальною взаємодією і налагодженням режиму фізичної активності і відпочинку.
Важливість відчувати стабільність на роботі зростає. При цьому йдеться як про гроші як такі (їх назвали 27%), так і про передбачуваність і відчуття захищеності (59%).
Натомість прагнення будувати кар’єру, розкривати власний потенціал значущо знижується. І цей результат не є причиною скорочення числа молоді серед працівників – серед працівників 18-24 відбувається ідентична динаміка (як серед офісних працівників, так і серед робітників).
Водночас зростає значущість бачення результатів власної праці (33%, значущо вище, ніж у 2025 році). Працівникам важливо відчувати конкретний ефект своєї роботи, бачити завершеність завдань і особистий внесок, що може бути додатковим індикатором самозбереження – не бажання робити непотрібну роботу.
Звіт підготовлений аналітикинями Dive and Discovery Research Людмилою Балан та Анною Северин
Дослідження проведене Dive and Discovery Research у лютому 2026 року методом онлайн-опитувань. ЦА: чоловіки та жінки 18–65 років. Географія: міста України з населенням 10 тис. жителів і більше. Розмір вибірки – 800 респондентів.
Пишіть нам на адресу info@diveanddiscovery-research.com